Завдяки компенсованому часу Збірна України вирвала перемогу у Естонії

Давно ми не бачили такої збірної України. «Такої» – в сенсі несподіваної з точки зору стартового складу. Та й не стартового теж. Навряд чи в найближчому майбутньому наша національна команда повторить поєднання цих прізвищ на полі. Але у такого стану речей є свої об’єктивні причини. А саме: травми і втома. Тому Андрію Шевченку сам Бог велів спробувати найближчий резерв в грі проти прибалтів.

Андрій Шевченко зі своїм завданням впорався. Як він і обіцяв перед грою, що в стартовому складі нашої команди ми побачимо тих, хто туди потрапляв нечасто, так і вийшло. Місце в воротах дісталося Луніну, який страждає від відсутності ігрової практики. Експериментальною виявилася і лінія захисту. Кривцов в остаточну заявку на матч не потрапив, тому центрбеків залишилося троє: Матвієнко, Пластун і Шабанов. Вибір тренера був зроблений на користь двох перших. Зліва вийшов Соболь, праворуч – Болбат. Півзахист взагалі виявився «переораним». У центрі поля: Сидорчук, Шахов, Коваленко, по краях – Циганков і Ярмоленко. В ролі єдиного нападника – Бесєдін. Грайте і доводьте свої претензії, і свою спроможність.

Благо, що суперник дозволяв це робити. При всій повазі до збірної Естонії, назвати її навіть середняком язик не повернеться. Звичайний аутсайдер європейського футболу, який перебуває, до того ж, в тривалому пошуку власного «я». Загалом, не опонент – а пісня. Особливо для тих, хто на його тлі хоче чогось довести.

Але наші, як здалося, доводити не дуже поспішали. Ні, ініціативою відразу і міцно заволоділи господарі, але за перші двадцять хвилин гри українці створили лише один небезпечний момент. Вже на четвертій хвилині Бесєдін міг оформити свої претензії на місце в основному складі, але його удар після навісу Болбата потягнув голкіпер. Українці і надалі майже постійно володіли м’ячем, намагалися нагнітати, але постійно чогось не вистачало. Як правило – завершального удару. Або останньої передачі. Та й супернику потрібно віддати належне – до пори до часу естонці справлялися з тиском. Швидше числом, ніж умінням, але тим не менше.

Другий момент в матчі українці створили на 25-й хвилині. Але і на цей раз не склалося. Удар Коваленка зі штрафного був непоганий, але м’яч полетів вище воріт, та й воротар був готовий до гіршого.

І третя наша гольова спроба виявилася невдалою. Ярмоленко дуже небезпечно прострілював зі свого флангу в штрафний майданчик, але Бесєдіну не вдалося замкнути цю передачу. Як не вдалося і Соболю відзначитися двічі поспіль. Спочатку він не поцілив в площину воріт після дальнього удару, а потім – вже з близької дистанції.

Що можна сказати про першу половину зустрічі? Тотальна перевага України. Але по-справжньому реального шансу відзначитися наші так і не створили. Гості досить непогано виглядали в захисті, особливо на його центральному плацдармі, пройти який не вдалося. У зв’язку з цим відчувалася відсутність Малиновського. Що ж стосується естонців, то вони в першому таймі запам’яталися лише одним кутовим ударом. Та відвертою симуляцією Лійвака в нашій штрафній площі.

На другий тайм Шевченко випустив одразу чотирьох нових футболістів. На полі з’явилися Шабанов (замість Матвієнка), Буяльський, який замінив Коваленка, Безус (замість Циганкова) і абсолютний дебютант збірної Іванисеня (замість Сидорчука).

Один із тих, хто з’явилися на полі – Безус – створив перший небезпечний момент у другому таймі. Але з його ударом впорався естонський голкіпер.

Трохи пізніше впорався Ігонен і з непоганим ударом Ярмоленка. Однозначно, голкіпер збірної Естонії – кращий в складі суперника.

Але, разом з тим, потрібно визнати, що і господарі особливих завдань обороні естонців не ставили. Аж надто академічно діяли українці, без особливої вигадки. Шевченко вирішив освіжити атаку, змінивши Ярмоленка на Шведа. Давно вже не було Мар’яна в складі нашої першої команди.

Огризнулися хорошим випадом і гості. Наш старий знайомий Зеньов (за «Карпатами») бив зльоту з лінії штрафної зони, але трохи вище воріт. А в цей час Шевченко провів останню заміну: замість Шахова вийшов Шепелєв.

Останні хвилини зустрічі господарі помітно додали в активності і русі, і гості не думали навіть про те, щоб перейти центр поля. Але Ігонен був так само надійний. А наші в атаці – все такі ж прямолінійні.

Фінального штурму не вийшло – гості досить непогано справлялися з атаками українців, та й самі намагалися створити щось біля наших воріт. Останній шанс збірна України отримала вже в доданий час, коли Швед заробив штрафний удар. І нарешті використала його. Безус пробив не дуже вдало – м’яч влучив у голову Зеньова, але відскочив прямо в кут воріт збірної Естонії. Ось так, з труднощами і нервами, наша команда перемогла Естонію. Будемо сподіватися, що Шевченко отримав досить інформації для роздумів перед вильотом в Белград. Де, будемо вірити, нашій команді вдасться поставити масний знак оклику.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Контрольний поєдинок.

Україна – Естонія – 1:0

 Безус (92)

 Кяйт (50), Баранов (77), Зеньов (87)

Україна: Лунін – Соболь, Пластун, Матвієнко (Шабанов, 46), Болбат – Сидорчук (Іванисеня, 46) – Циганков (Безус, 46), Шахов (Шепелєв, 75), Коваленко (Буяльський, 46), Ярмоленко (Швед, 66) – Бесєдін.

Естонія: Ігонен – Пікк, Кууск, Баранов, Камс (Теністе, 46) – Кяйт (Васильєв, 70), Крейда, Айнсалу (Антонов, 62) – Ліівак (Зеньов, 62), Аніер (Сорга, 70), Пурі (Калласте, 82).

Арбітр: Хуан Мартінес Муньера (Іспанія).

Стадіон: «Славутич-Арена» (Запоріжжя, Україна).

 

Джерело 

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.