Юлия Джима подбила черту под сезоном

Украинская биатлонистка Юлия Джима прокомментировала своё выступление в этом сезне, рассказала о проблемах и планах на будущее:

«Сезон на сезон не потрапляє. До критики вже звикли. Не вважаю, що сезон поганий. Я говорю і за себе особисто, і за команду. У нас медалі всюди: і на чемпіонаті світу, і на Європі, і на юніорському світі, на етапах Кубка світу. Нехай ми брали не кількістю, а якістю. Раніше раділи однієї медалі на Європі, а зараз стільки медалей – і стільки критики. Мені це трохи незрозуміло. Так, розбалували.

Були у мене такі смуги, коли погано себе почуваєш. Я напередодні сезону захворіла. Якщо на перші три гонки мене вистачило, то потім вже не тягнула після хвороби. Мій приклад не один такий. Можна порівняти з тим же шведом Фредріком Ліндстремом, з яким ми захворіли в один час. Він пропустив майже весь сезон. Я вирішила бігати, не пропускаючи. Тому вилилося у що вилилося.

У Фуркада теж були проблеми, також у Кайси Макаряйнен. Почала класно, феєрично, а потім у неї спади пішли. Багато таких спортсменів. І ти не знаєш, від чого це залежить. Кайса говорила, що навіть не знає, що сказати, не розуміє, чому так. Факторів багато. І це не тільки біатлоніст – десь з лижами не вгадали, десь ще щось. І потім з кого попит? З спортсмена.
 
Доктор, з яким я працюю, зараз у відпустці. Ось в квітні будемо займатися проблемами зі спиною. Щодо пропуску наступного сезону ще рішення не прийнято. Я б дуже не хотіла пропускати. Але якщо здоров’я не дозволятиме, то, напевно, доведеться. Тому зараз потрібно все пройти, проконсультуватися, знайти варіанти, як це все вирішити, і тоді вже, виходячи з цього, можна буде конкретно говорити про подальше.
 
Я залишалася з тренером Урош Велепцом, з яким пропрацювала три роки і з яким у мене пішов результат вгору. Зрозуміло, мені було комфортно. У мене немає часу експериментувати і шукати щось нове. У цьому році – так, не впоралася зі здоров’ям, а так би все могло бути набагато краще.

З головним тренером жіночої збірної Андрієм Прокунін контакт є, ми з ним спілкувалися ще навесні, проговорили план дій. Він погодився зі мною. Якби були якісь непонятки, треба було бути присутнім на відборах. Так вийшло, що у нас була трохи різна програма: ми підходили до початку сезону по-різному, я з ними не перетиналася, і, звичайно, спільні контрольні тренування ми не могли пробігти. Але все було обговорено: вирішували по естафетам, змагань, з перегонів, хто буде бігати. У мене з Прокунін питань, слава богу, не виникало ».

 

«Сезон на сезон не попадает. К критике уже привыкли. Не считаю, что сезон плохой. Я говорю и за себя лично, и за команду. У нас медали везде: и на чемпионате мира, и на Европе, и на юниорском мире, на этапах Кубка мира. Пусть мы брали не количеством, а качеством. Раньше радовались одной медали на Европе, а сейчас столько медалей – и столько критики. Мне это чуть-чуть непонятно. Да, разбаловали.

Были у меня такие полосы, когда неважно себя чувствуешь. Я накануне сезона заболела. Если на первые три гонки меня хватило, то потом уже не тянула после болезни. Мой пример не один такой. Можно сравнить с тем же шведом Фредриком Линдстремом, с которым мы заболели в одно время. Он пропустил почти весь сезон. Я решила бегать, не пропуская. Поэтому вылилось во что вылилось.

У Фуркада тоже были проблемы, также у Кайсы Макаряйнен. Начала классно, феерически, а потом у нее спады пошли. Много таких спортсменов. И ты не знаешь, от чего это зависит. Кайса говорила, что даже не знает, что сказать, не понимает, почему так. Факторов много. И это не только биатлонист – где-то с лыжами не угадали, где-то еще что-то. И потом с кого спрос? Со спортсмена.
Доктор, с которым я работаю, сейчас в отпуске. Вот в апреле будем заниматься проблемами со спиной. Насчет пропуска следующего сезона еще решение не принято. Я бы очень не хотела пропускать. Но если здоровье не будет позволять, то, наверное, придется. Поэтому сейчас нужно все пройти, проконсультироваться, найти варианты, как это все решить, и тогда уже, исходя из этого, можно будет конкретно говорить о дальнейшем.
Я оставалась с тренером Урошем Велепцом, с которым проработала три года и с которым у меня пошел результат вверх. Понятно, мне было комфортно. У меня нет времени экспериментировать и искать что-то новое. В этом году – да, не справилась со здоровьем, а так бы все могло быть намного лучше.

С главным тренером женской сборной Андреем Прокуниным контакт есть, мы с ним общались еще весной, проговорили план действий. Он согласился со мной. Если бы были какие-то непонятки, надо было присутствовать на отборах. Так получилось, что у нас была немного разная программа: мы подходили к началу сезона по-разному, я с ними не пересекалась, и, конечно, совместные контрольные тренировки мы не могли пробежать. Но все было обговорено: решали по эстафетам, соревнованиям, по гонкам, кто будет бегать. У меня с Прокуниным вопросов, слава богу, не возникало».

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.