Вони пішли, щоб повернутися. Легенди футболу

В кінці червня 36-річний Ар’єн Роббен, який попрощався з професійним футболом в кінцівці минулого сезону, раптово передумав, узгодивши річний контракт з рідним для себе «Гронінгеном». Рік без активного футболу, вочевидь, виявився непростим випробуванням для Роббена, чиї фізичні кондиції все ще дозволяють грати на високому рівні. Так, мова не про матчі Ліги чемпіонів, але допомогти «Гронінгену» в умовах кризи, що настала – завдання для Ар’єна, можливо, ще більш важливе з точки зору моральної складової.

Втім, рішення Роббена не є чимось екстраординарним для світу футболу. Тут і раніше непоодинокими були випадки, коли футболісти, що йшли на пенсію, через якийсь час міняли своє рішення, і поверталися. Згадувати всіх, ясна річ, сьогодні не будемо, але п’ятірку топ-гравців, які були попередниками Ар’єна, все-таки виділимо…

Юрген КЛІНСМАН

Один з найбільш відомих і яскравих німецьких нападників кінця 80-х – 90-х років минулого століття Юрген Клінсман попрощався з футболом, коли йому практично виповнилося 34. Влітку 1998 року чемпіон світу-1990 і чемпіон Європи-1996 завершив кар’єру в рядах «Тоттенхема». Крім «шпор» в кар’єрі Юргена опинилося чимало інших відомих і авторитетних клубів – «Штутгарт», «Інтер», «Монако», «Баварія» і «Сампдорія».

Після цього «Золотий бомбардир», як Клінсмана нерідко величали вболівальники, поїхав жити в США, де через п’ять років після завершення кар’єри вирішив, що далеко не все віддав футболу. Саме так в рядах команди «Оранж Каунті Блу Стар» раптово для багатьох з’явився топ-бомбардир Джей Геппінген. 39-річний сенсаційний дебютант відзначився 5 голами в 8 матчах, що дозволило команді вибратися в плей-оф в своєму дивізіоні. Однак вся справа в тому, що під ім’ям Джея Геппінгена грав прекрасно відомий в світовому футболі Юрген Клінсман, який взяв саме такий псевдонім на честь міста, в якому він народився.

Після повернення в футбол, кар’єра Клінсмана довго не протрималася. Він, власне, і не планував іншого, побажавши лише поділитися своїм досвідом і футбольною мудрістю з молодими футболістами. Також Юрген мав на меті отримати останнє задоволення від гри в футбол, поки його організм ще був здатний витримувати ритм і навантаження.

У 2004 році Юрген Клінсман встав на тренерський шлях, очоливши національну збірну Німеччини. Він виграв «бронзу» на домашньому для німців чемпіонаті світу в 2006 році, а згодом встиг попрацювати з «Баварією», збірною США і «Гертою», звідки пішов у лютому нинішнього року.

РІВАЛДО

Неперевершений бразилець Рівалдо встиг за свою кар’єру пограти за майже півтора десятка різних клубів, найбільш відомими з яких є «Барселона» та «Мілан». Період кар’єри в цих двох колективах, що продовжився з 1997 по 2003 роки, став «золотим» для Рівалдо, тому як він був одним з головних чарівників м’яча у футболі того часу. Невипадково в 1999 році бразилець отримав престижну нагороду «Золотий м’яч», яка вручається виданням France Football.

Після «Мілану» кар’єра Рівалдо пішла по спадаючій – його навіть занесло в узбекистанський «Бунедкор» і ангольський «Кабушкорп». У березні 2014 року атакуючий хавбек прийняв рішення завершити кар’єру. Тоді Рівалдо виступав за фактично рідний для себе «Можі Мірин» і йому було 42 роки. Крім того, з жовтня 2008 року бразилець фактично виконував обов’язки президента «Можі Мірина».

Через півтора року після завершення кар’єри Рівалдо вирішив повернутися в футбол. Він покинув пост президента «Можі Мірина», знову ставши одним з футболістів цієї команди, а також перейшовши на неофіційну посаду радника адміністрації клубу. Завдяки цьому рішенню Рівалдо вдалося взяти участь в офіційному матчі разом зі своїм сином Рівалдіньо (нині цей 25-річний футболіст виступає в Румунії за «Вііторул» з міста Констанца). Втім, провівши кілька матчів, ветерану все-таки довелося піти з професійного футболу, причому вже назавжди – позначилися хронічні проблеми з коліном.

Йохан КРОЙФ

Легендарний нідерландський футболіст Йохан Кройф, який став триразовим володарем «Золотого м’яча» (в 1971, 1973 і 1974 роках), вперше про завершення кар’єри гравця заявив в 1978 році, коли покинув «Барселону» після 5 чудових років в цьому клубі. На той момент Йохану був лише 31 рік, і хто знає, чи змінив би він своє рішення через рік, якби не відчув матеріальні проблеми – інвестиції Кройфа були невдалими, та й деякі бізнес-партнери на перевірку виявилися банальними шахраями.

У підсумку в 1979 році Кройф прийняв пропозицію і відновив кар’єру в американському клубі «Лос-Анджелес Ацтекс», який проіснував всього 7 років – з 1974-го по 1981-й. Але Йохан покинув ряди «ацтеків» за рік до їхнього розформування, перейшовши в «Вашингтон Діпломатс», який, в свою чергу, припинив існування в 1980-му через фінансові проблеми. Потім Кройф все ж повернувся до Європи, де пограв в Іспанії за «Леванте», а також в рідних Нідерландах за «Аякс» і «Фейєнорд». В рядах останнього влітку 1984-го Йохан фактично вдруге в кар’єрі попрощався з великим футболом. Йому тоді було 37 років…

У 1985 році Йохан Кройф почав тренерську кар’єру, яка також була успішною і ознаменувалася перемогами з «Аяксом» в Кубку володарів кубків-1986/87 і з «Барселоною» в Кубку європейських чемпіонів-1991/92, а також чотирьох розіграшах чемпіонату Іспанії сезонів-1990/91, 1991/92, 1992/93, 1993/94. У 1996 році Йохан Кройф завершив і тренерську кар’єру, згодом трохи попрацювавши на адміністративних посадах в «Аяксі» та мексиканському «Чівасі». Помер 24 березня 2016 року у віці 68 років в Барселоні від раку легенів.

Хуан Себастьян ВЕРОН

Аргентинський хавбек Хуан Себастьян Верон на прізвисько «Відьмочка» в європейському футболі запам’ятався за виступами, перш за все, за «Парму» та «Лаціо», де він зіграв бездоганно. Перехід влітку 2001 року в «Манчестер Юнайтед» ознаменував іншу главу в кар’єрі Верона – ту, де його куди частіше критикували, ніж хвалили. У стані «червоних дияволів» провів всього два сезони, після чого спробував реанімувати кар’єру в «Челсі» і «Інтері», але вже без особливого успіху.

Влітку 2006 року Верон повернувся до Аргентини, перейшовши в «Естудіантес» з Ла-Плати, в якому і починав грати в футбол. Через три роки ця команда виграла Кубок Лібертадорес – в четвертий раз в історії і вперше з 1970 року. У 2012 році Верон, якому на той момент було 37 років, прийняв рішення завершити з професійним футболом. Однак через рік Хуан Себастьян знову повернувся в «Естудіантес», де провів сезон, а потім знову завершив кар’єру футболіста, та ще й незабаром отримав посаду президента клубу.

Втім, в січні 2017-го Верон знову оголосив про повернення до гри. На цей раз він провів у статусі футболіста лише 5 місяців, взявши участь в 5 поєдинках Кубка Лібертадорес, а потім знову оголосив про відхід на пенсію. Нині аргентинцеві 45 років, він продовжує виконувати функції президента «Естудіантеса» та, ймовірно, остаточно заспокоївся і більше на поле не прагне…

Пол СКОУЛЗ

Один з легендарних вихованців академії «Манчестер Юнайтед», який став відомим в команді в еру Алекса Фергюсона, Пол Скоулз всю свою кар’єру провів в одній команді. «Рудий принц» був неймовірно важливим для «червоних дияволів», з якими завоював 10 титулів чемпіона Англії, перш ніж влітку 2011 року оголосити про завершення футбольної кар’єри. Скоулзу на момент того рішення було 36 років.

Сезон-2011/12 «Манчестер Юнайтед» почав без Скоулза, але в січні Фергюсону вдалося переконати Пола повернутися, тому як той міг бути все ще неймовірно корисним. На жаль для фанатів «червоних дияволів», але це не допомогло команді відстояти титул чемпіона – «Юнайтед» програли його землякам з «Сіті» лише за додатковими показниками (обидві команди з Манчестера фінішували з 89 очками за підсумками 38 турів).

А ось в сезоні-2012/13 «Манчестер Юнайтед» вже не дав суперникам шансів, вигравши чемпіонат Англії з 11-очковою форою над «Сіті», який фінішував другим. Той чемпіонський титул поки залишається останнім для «червоних дияволів», а після його завоювання з клубу пішов не тільки Скоулз, що повторно вирішив завершити кар’єру футболіста, але й сам Алекс Фергюсон, втомлений від роботи на тренерському терені…

Джерело

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.