Перекупили “Карпати” за шалені гроші

Зовсім небагато часу Петру Димінському не вистачило, щоб відсвяткувати двадцятиріччя перебування власником головної футбольної гордості всієї Західної України – футбольного клубу «Карпати». В останні роки бізнесменові було явно не до футболу, а тому цим його активом управляли інші люди, які вели справи так, як у них виходило. Часом одні учасники процесу переходили дорогу іншим, що ніяк не сприяло розвитку «Карпат» в потрібному напрямку. В результаті зараз «зелено-білі» посідають останнє місце в турнірній таблиці УПЛ, і є головним претендентом на те, щоб понизитися в класі в наступному сезоні.

Ще восени 2017 року з’явилася інформація про готовність Димінського продати «Карпати» за символічну 1 гривню. Однак бажаючих придбати футбольний актив тоді не знайшлося, а ось зараз досить несподівано такі з’явилися, завдяки чому новим власником «зелено-білих» став колишній віце-президент клубу і відомий на вітчизняних просторах агент Олег Смалійчук.

Куди цікавіше інше: згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтепер права на «Карпати» належать двом компаніям – «Менділ Лімітед» і «Крисал Холдінгс Лімітед». Обидві зареєстровані на Віргінських островах.

На яких умовах Смалійчук вступає в права власності, поки невідомо, але в даний момент це питання не є найголовнішим. Куди цікавіше інше: згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтепер права на «Карпати» належать двом компаніям – «Менділ Лімітед» і «Крисал Холдінгс Лімітед». Обидві зареєстровані на Віргінських островах. Але якщо з кінцевим бенефіціаром першої все більш менш зрозуміло – ним є Олег Смалійчук, то ось навколо другої питань куди більше. Згідно офіційних даних з відкритих джерел, кінцевим бенефіціарієм «Крисал Холдінгс Лімітед» є громадянка Кіпру Катя Парпі. Хто це, і наскільки ця людина насправді реально здійснює управління львівським футбольним клубом – сказати дуже складно, проте в пресі неодноразово пов’язували цю частину акцій «Карпат» з відомим бізнесменом Ігорем Коломойським. Щоправда, сам він подібну інформацію категорично спростовував.

Ще в кінці 2018 року, коли Олег Смалійчук займав посаду віце-президента «Карпат», в одному з інтерв’ю він також зазначав, що половина акцій клубу фактично належить Коломойському, але при цьому підкреслював, що хоче, щоб «зелено-білі» не залежали від Димінського чи від когось ще, а були самостійною одиницею на футбольному ринку. Очевидно, від цієї ідеї новий власник львівського клубу за минулі півтора роки не відступився, проте реалізувати її в повній мірі йому буде практично неможливо, тому як управління юридичною особою в «Карпатах» відведено загальним зборам акціонерів. Вони, як у лютому розповідав виконавчий директор «зелено-білих» Ростислав Ящишин, не відбувалися протягом останніх восьми років через неявку представників того самого «Крисал Холдінгс Лімітед», яке пов’язують з персоною Коломойського.

Втім, поки є сенс дещо абстрагуватися від питань, що лежать в юридичній площині. Для вирішення суто спортивних завдань, первинним з яких є, звичайно ж, збереження прописки в УПЛ, Смалійчуку повинно вистачити повноти влади, тому як раніше всі ключові питання саме зі спортивного вектору приймав Димінський. І ось тут цікаво: якими методами буде діяти новоспечений власник клубу?

Через брак часу і складну турнірну ситуацію, в якій опинилися «Карпати», новоспеченому керівнику потрібно або довіритися поточним кадрам, або ж провести швидку «зачистку» в клубі і привести тих, хто користується особисто у Смалійчука більшою довірою.

Насправді, вибір у Смалійчука взагалі-то невеликий. Через брак часу і складну турнірну ситуацію, в якій опинилися «Карпати», новоспеченому керівнику потрібно або довіритися поточним кадрам, або ж провести швидку «зачистку» в клубі і привести тих, хто користується особисто у Смалійчука більшою довірою. Якою дорогою піде бос «зелено-білих» поки незрозуміло, хоча певні висновки вже можна зробити.

Справа в тому, що ще до оголошення інформації про перехід права власності на «Карпати» до Олега Смалійчука, львівський клуб покинули два легіонери з Люксембургу – Марвін Мартінс та Тім Халл. Обох, як подейкували, привів в клуб відомий агент Вадим Шаблій, діяльність якого сам Смалійчук в одному з інтерв’ю розкритикував ледве не в пух і прах. У зв’язку з цим передчасний відхід Мартінса і Халла виглядає як початок великої революції, яка може очікувати на «Карпати» після зміни влади в клубі.

Найбільш актуальним і цікавим питанням прямо зараз є те, хто буде керувати командою до кінця сезону. Справа в тому, що нинішній наставник «Карпат» Роман Санжар, знову таки за неофіційною інформацією, прийшов за «квотою» Шаблія, який нібито навіть погрожував лідерам колективу, а згодом і посприяв розставанню клубу з колишнім коучем Олександром Чижевським. Якщо припустити, що відходи Мартінса і Халла якось пов’язані зі змінами в структурі власників клубу, то не менш логічним є і припущення про можливе швидке звільнення Санжара…

Знайти ж і поставити на чолі команди «рятувальника», який візьметься витягнути «Карпати» з дна турнірної таблиці, та ще й в існуючих умовах – означає розділити відповідальність за можливу невдачу з таким наставником на двох.

Однак Смалійчуку перш за все належить гарненько зважити всі «за» і «проти» такого рішення. Повернути того ж Чижевського, що заслужив повагу у львівських вболівальників, прямо зараз, мабуть, буде не так і просто, адже 49-річний тренер, здається, цілком комфортно себе почуває в амбітному першоліговому «Агробізнесі». Знайти ж і поставити на чолі команди «рятувальника», який візьметься витягнути «Карпати» з дна турнірної таблиці, та ще й в існуючих умовах – означає розділити відповідальність за можливу невдачу з таким наставником на двох. І хоча в численних інтерв’ю Смалійчук дає зрозуміти, що з характером у нього все в порядку, однак починати роботу в клубі з потенційно настільки значущої невдачі навряд чи йому захочеться – куди простіше буде звалити провину на попередників, а вже потім героїчно піднімати клуб з Першої ліги, маючи куди більше часу на реконструкцію команди і клубу в цілому.

Що однозначно обнадіює у всій цій історії, так це прихід в «Карпати» хоча б одного власника, чия фігура нині реально на видноті в українському футболі. Якщо для Димінського «Карпати» були як валіза без ручки, то у випадку зі Смалійчуком існує хоча б надія на зміни в кращу сторону. Принаймні, це людина, що безпосередньо пов’язана з футбольним бізнесом, яка має в цій сфері певний авторитет, і бажання працювати. Так, навряд чи вболівальники «Карпат» забули історію з «вівцями», а також масове підвезення в клуб легіонерів різної якості, проте серед останніх все ж виявилося кілька цілком пристойних для рівня нинішньої УПЛ виконавців – наприклад, ті ж Хорхе Карраскаль, Франсіско Ді Франко або Мартін Онгла.

Якщо для Димінського «Карпати» були як валіза без ручки, то у випадку зі Смалійчуком існує хоча б надія на зміни в кращу сторону.

Необхідність хоч скільки-небудь значущих змін в «Карпатах» не те, що назріла, а й навіть встигла вже солідно перезріти. Тому практично будь-які рокіровки в керівництві і складі власників клубу, включаючи й нинішні, однозначно слід сприймати як спробу виправити ситуацію. Так, можливо, запізнілу, але все ж спробу. А поки в грі надається шанс, значить, ним потрібно зуміти скористатися. Чи вдасться це Смалійчуку – подивимося вже в самий найближчий час. Якщо він зможе зберегти для «Карпат» місце в еліті за спортивним принципом (можливі кабінетні ігрища винесемо за дужки, бо передбачати що-небудь там в наших реаліях просто не представляється за можливе), значить «Карпати» вийдуть на шлях порятунку, якщо ж ні, то висока ймовірність того, що на «зелено-білих» може очікувати в кращому випадку шлях «Чорноморця», а в гіршому – так і зовсім «Дніпра» або «Металіста»…

Джерело

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.