Козьбан вважає, що родина важливіше за спорт

Нападник «Агробізнесу» в ексклюзивному інтерв’ю Sport.ua розповів про амбіції вийти в УПЛ, роботу з Віталієм Кварцяним, «родинні» зв’язки з Артемом Шабановим і зробив вибір між Мессі та Роналду.

— «Агробізнес» йде в трійці лідерів Першої ліги. Керівництво ставить задачу виходу в УПЛ?
— У нас завдання виходити на кожен матч і вигравати його, а в кінці чемпіонату – подивимося, на якому місці опинимося. Хотілося б бути в призерах. Все для цього робитимемо.

— Ти готовий дати бій українським грандам разом з «Агробізнесом»? Хочеш ще пограти в УПЛ?
— Так, звичайно, готовий. І дуже хочеться ще пограти в УПЛ. Головне, відчуваю, що сили для цього є і здоров’я дозволяє. Сподіваюся, вийде це бажання втілити в реальність.

— З тренером Олександром Чижевським як працюється?
— З Олександром Арсенійовичем працюється відмінно. Хороший тренер, чудова людина! Він мене і запросив до цієї команди. Можна сказати, завдяки йому я і тут. Сподіваюся, ще довго попрацюємо разом.

— До «Агробізнесу» у тебе був успішний період в «Кремені». У дев’яти матчах за цю команду ти забив шість голів. Дай оцінку того періоду.
— Вийшов хороший період. Я півроку, можна сказати, особливо не грав, не проходив зборів, і коли прийшов до «Кременя», був розібраним. Перші 3 гри втягувався, виходив на заміни, потім зіграв вже 6 ігор у стартовому складі і забив 6 голів. Радий, що вийшло допомогти команді, а вона допомогла мені! З такою умовою я і приходив до цієї команди на 2 місяці. Сподіваюся, вони залишаться в Першій лізі і все у них буде добре.

— У сезоні 2017/2018 ти виступав за польський «Мотор» (Люблін). Що виділиш у той період? Чим сподобався польський чемпіонат і Польща?
— Саме в цій команді умови були топовими. Новий стадіон, уболівальники, відмінні умови для тренувань, гарне місто. Сподобалося мені там дуже.І вдалий для себе рік провів, оскільки я забив 12 м’ячів. Єдине, шкода, що не вийшли в Другу лігу, ми зайняли 2 місце. Тому і пішов з команди, але, якби вийшли, я б точно там залишився. Мене все там влаштовувало.

— Хочеш ще спробувати свої сили закордоном?
— Якщо будуть цікаві пропозиції і буде команда з завданнями, то, звичайно, є бажання, тим більше, головне, що сили ще є.

— Наскільки важко українському футболісту адаптуватися закордоном, зокрема в Польщі? Польську мову підучив?
— Думаю, дивлячись, в якій країні. Але в будь-якому випадку, якщо хочеш їхати закордон, треба знати англійську, це в першу чергу. А в Польщі я швидко адаптувався. Пару місяців – і став все розуміти, що говорять. Ще місяця через три вже і сам міг говорити! Польська мова легка, схожа на українську і російську! І мені багато допомагали в команді, як керівництво, так і футболісти, тому все пройшло добре. І зараз, навіть до сих пір, дуже добре спілкуюся з президентом «Мотора». Правда, він зараз вже є президентом іншої польської команди в Першій лізі.

— Період у «Вересі» як можеш охарактеризувати? Як оціниш той експеримент з «народною командою»?
— Як особисто для мене, то 50 на 50. З одного боку, команда вийшла в УПЛ, а з іншого боку, дуже мало забивав, хоча грав постійно. Але все одно, від «Вереса» залишилися приємні спогади, і вболівальники в Рівному дуже люблять футбол. Сподіваюся, вони вийдуть в Першу лігу цього року. А з приводу керівництва особливо говорити не хочеться … Думаю, і так усі побачили, що два роки тому відбулося з «Вересом».

«Дебют з «Динамо» на «Олімпійському» запам’ятаю надовго»

— Ти зіграв більше 60 матчів за луцьку «Волинь» і відзначився 11 голами. Як тобі працювалося з Віталієм Кварцяним?
— Коли я вперше перейшов до «Волині» і мій перший період в луцькій команді – найбільш пам’ятний у моїй кар’єрі, все-таки я дебютував у Прем’єр-лізі. Тоді, в той період, потрапити в УПЛ було дуже складно, рівень команд був в рази сильніший за Першу лігу, де я грав за «Авангард». Добре, що вийшло провести 3 роки тоді в Луцьку, шкода, що зіграв не так багато, як хотілося, хоча відчував, що міг набагато більше принести користі команді. Все одно, це був один з найкращих моїх періодів. Взагалі в Луцьку дуже сильно подобається. Мені подобається як місто, так і його люди.

— Грати за «Волинь» в УПЛ і в Першій лізі — це різні речі?
— Так, звісно. Це різні речі: в УПЛ тоді був рівень набагато вищим. Але і коли я грав у Луцьку в Першій лізі, особливо в першій частині чемпіонату, була задача вийти у Вищу лігу. Це теж дуже цікаво і мотивує. І, вважаю, що ми повинні були виходити в УПЛ тією командою. Але цього не зробили. Вважаю, були на те свої причини, які почалися в другій частині чемпіонату.


ФК Волинь. Дмитро Козьбан

— Можеш пригадати свій дебют за «Волинь» в УПЛ? Це був матч з «Динамо» в Києві. Які емоції залишилися від того дебюту?
— Так, це одні з найяскравіших емоцій, коли місяць тому ти ще грав у Першій лізі за «Авангард», а потім виходиш в УПЛ на «Олімпійський» проти «Динамо» Київ. І тоді на матч прийшло ще близько 40 тисяч уболівальників. Це неймовірні емоції. Тим більше ми ще й зіграли 1:1. Дебют вдався і цей матч надовго запам’ятається мені!

— Що особливого виділиш у Віталії Кварцяному? Якісь цікаві історії розкажи, пов’язані з ним.
— Віталій Володимирович — фанат футболу, він живе ним 24/7. Завжди вимогливий і завжди хотів, щоб ми викладалися на всі 200%. Ну, і на іграх і тренуваннях він був дуже емоційним. Віталій Володимирович дуже великий слід залишив у волинському футболі. Можна сказати, якби не він, невідомо, чи існувала б «Волинь» зараз. З приводу історій, я думаю, краще прочитати його книгу, там багато всього цікавого.

— Взагалі, складно бути гравцем Кварцяного? І чи може вирости рівень після того, як ти побував у його команді?
— В першу чергу, коли потрапляєш до нього, треба бути готовим, як фізично, так і психологічно. Тому що навантаження були, напевно, найбільші в моїй кар’єрі. На зборах могло бути до 5 тренувань на день. Ну і психологічно теж треба бути стійким, тому що він дуже вимогливий і може гарненько напхати, якщо погано зіграєш! Можу сказати: після Кварцяного в будь-якій команді, куди не потрапиш, точно буде легше в усіх планах.

— Зараз спілкуєшся з Кварцяним?
— Зараз конкретно не спілкуюся. Коли грав у «Волині» рік тому, часто перетиналися на стадіоні. У нього там кабінет, він працює президентом федерації футболу Волині. Та й він майже на всі домашні матчі наші приходив. Постійно віталися, трохи спілкувалися. Все добре.

— Чи слідкуєш за вінницькою «Нивою», в якій ти заявив про себе? Чи є у команди перспективи?
— Так, звичайно, стежу. Я постійно буваю в Вінниці, у мене сім’я там. Коли ось був без команди, завжди з «Нивою» підтримував форму, велике спасибі клубу за це. Все-таки тренуватися самому і з командою – це різні речі. З приводу перспектив дуже сумно за Вінницю. Таке місто хороше, а немає власника, який би займався серйозно клубом. Коли я ще був 10 років тому там, команда була в Першій лізі. Потім якийсь час взагалі не було професійної команди в Вінниці, а зараз «Нива» грає у Другій лізі, але я б сказав, що команда просто виживає. Дуже важко з фінансуванням. Якщо знайдеться людина, яка захоче вкладати гроші, то, думаю, у Вінниці можна було б створити дуже хорошу команду, тим більше, жителі Вінниці дуже люблять футбол.

— Вінниця для тебе вже є рідним містом?
— У мене дружина з Вінниці і зараз народилася донька, тому поки частіше перебуваємо у Вінниці. У Краматорську вже рік не був, ось якраз приїду 19-го липня на гру, то побуду трохи в рідному місті.

— Ти грав і за «Авангард» з рідного Краматорська. У цю команду тебе запрошували? Що скажеш про нинішній «Авангард»?
— Так, коли почалися проблеми в «Ниві», ми тоді грали в Першій лізі. Я тоді вже знав, що взимку буду йти з команди, багато хто тоді пішли. Мені надійшла пропозиція від керівництва «Авангарду» приєднатися до краматорської команди. Вони тоді після першого кола йшли у Другій лізі нагорі турнірної таблиці, і було завдання підвищитися в Першу лігу. Мене, звичайно, це зацікавило, тим більше, завжди хотілося пограти в рідному місті. Так і перейшов до Краматорська. Зі мною тоді ще 3 людини перейшли з «Ниви»: Паша Лук’янець, Бодя Варченко і Саня Прачук! І так і вийшло, що тоді відразу і вийшли в Першу лігу.

З приводу нинішньої команди, Олександр Косевич зробив боєздатний колектив, команда «Авангард» завжди знаходиться у верхній частині турнірної таблиці і завжди проти них непросто грати. Намагаюся завжди стежити за іграми «Авангарду» і скажу: все-таки хочеться, щоб керівництво поставило задачу команді вийти в УПЛ. Краматорськ на це заслуговує, та й уболівальники, думаю, дуже хочуть побачити в місті такі команди, як «Динамо» і «Шахтар». Думаю, стадіон буде повний на матчах з такими командами.

«Хочу, щоб Роналду з «Юве» виграв Лігу чемпіонів»

— Ти готовий ще по-справжньому вистрілити в чемпіонаті України і вписатися в бомбардирські перегони?
— Звичайно, хотілося б. Я кожен день тренуюся, працюю над собою, ніколи не пізно. Головне – вірити в свої сили і багато працювати, а вийде чи ні, час покаже. Хоча, звичайно, зараз вже це набагато складніше, ніж, скажімо, 10 років тому.

— Як тобі фінал Кубка України «Динамо» — «Ворскла»?
— Очікував, що буде важко «Динамо», вони зараз і в чемпіонаті невпевнено грають, так і вийшло. Радий, що виграли, тим більше, вболіваю за «Динамо» і за Шабанова теж радий.

— Ти казав, що Шабанов – твій майбутній родич? Детальніше розкажи.
— Та це я так жартую! (Сміється) Ми ще коли в Луцьку грали за «Волинь», з дружиною познайомили його з її сестрою Юлею, ось вони вже давно разом. Може, в майбутньому і будемо якимись родичами.


ФК Динамо. Артем Шабанов

— Виходить, ти з Шабановим часто спілкуєшся…
— Так ми спілкуємося добре, він молодець, і раніше завжди хотів грати за «Динамо» і в збірну потрапити. Красунчик, що домігся свого. На даний момент, вважаю, він є ключовим гравцем, оскільки грає всі ігри в складі і поки не видно, хто його може замінити на цій позиції! Хотілося б тільки, щоб результати команди були кращими. Бажаю їм цього.

— Відомо, що тобі подобається гра Кріштіану Роналду і ти підписаний на нього в інстаграмі. Чи не вдалося познайомитися ще з португальцем через інстаграм? І взагалі, що думаєш про нинішнього Роналду в «Ювентусі» і про Мессі?
— Так, мені подобається цей гравець ще з тих часів, коли я в школі вчився.І він доводить щороку, як треба працювати над собою і бути професіоналом! Ні, я з ним не знайомився через соцмережі і, думаю, через них з ним познайомитися нереально (сміється). Хочеться, щоб з «Ювентусом» Роналду виграв Лігу чемпіонів. Він і так довів, граючи за будь-яку команду, що він найкращий і, думаю, буде грати на такому рівні років до 40. Мессі теж, звичайно ж, топ-футболіст, але мені особисто більше подобається, як футболіст, Роналду! Сподіваюся, він цього року отримає «Золотий м’яч» і наздожене Мессі. Він на це заслуговує, як ніхто інший.

— Ти нещодавно став батьком. Той факт, що у тебе є дитина, позитивно впливає на кар’єру?
— Звичайно, на 100%. Це непередавані відчуття, такий кайф (сміється). З’явилася подвійна мотивація — це точно. Бути батьком — це дуже круто!

Джерело

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.