Класика від Мессі та зрив від Роналду

Скільки б вогню ні містило останнім українське «класико», про європейські ліги теж не варто забувати. Там в черговий раз нагадали про себе Роналду і Мессі, лицем до лиця зійшлися, можливо, дві найсильніші команди світу, а в Німеччині був побитий вічний рекорд.

Матч уїк-енду

В Англії відбувся головний матч півріччя: на «Енфілд» приїхав «Манчестер Сіті». І «Ліверпуль» прийняв суперника в ідеальне для себе час: «городяни» не могли розраховувати на шість гравців основи! Едерсон, Зінченко, Ляпорт, Родрі, Сане, Давiд Сільва – всі вони мали б цілком реальні шанси вийти проти «червоних» з перших хвилин, але зараз заліковують травми.

На мій погляд, саме це, а не суддівство Майкла Олівера стало ключовим фактором, що зумовив результат. Клаудіо Браво зіграв невідповідно свого прізвища як мінімум при третьому голі, та й з дальнім ударом Фабіньо воротар рівня Едерсона цілком міг впоратися. Захист в цілому дозволяв «червоним» занадто багато, зовсім не по заповітам Гвардіоли залишаючи багато простору.

При цьому, як майже завжди у великих протистояннях, результат матчу визначили епізоди. Два з них пов’язані з контактами руки Александра-Арнольда з м’ячем у штрафному – і більш того, відразу після першого з них «Ліверпуль» і провів гольову атаку. На мій погляд, в першому випадку Олівер мав призначати пенальті, що зробило б гру зовсім інакшою…

І тим не менше: надто пасивно гості «Енфілда» грали до 70-ї хвилини, занадто багато супернику дозволили. Хендерсон видав приголомшливий матч, двома класними передачами забезпечивши два взяття воріт – і так розвернутися Джордану «городяни» раніше не дозволяли, мабуть, ніколи. По-іншому й не могло бути: в будь-якій команді з’являться дірки, якщо вона втратить шість гравців основи, і Гвардіола як для таких умов впорався ще й дуже гідно. «Ман Сіті» заслужив оплески, «Ліверпуль» заслужив перемогу.

Рознос уїк-енду

«Боруссія» приїжджала в гості до «Баварії» з натхненням. Зірка Півдня тиждень як поміняла тренера і, здавалося б, до сих пір не знайшла нового: на Дер Классікер команди вийшов колишній помічник Ковача Ханс-Дітер Флік. У дортмундців все було на порядок краще з поставленою грою, ідеальний момент, щоб застати «Баварію» зненацька –здавалося б, що може піти не так?

Усе. «Баварія» не просто перемогла, а в черговий раз пошматувала свого постійного суперника, не давши тому навіть пробити у ворота. І якось відразу згадується, що Флік – це не якийсь там ноунейм, а людина, яка майже десятиліття допомагала Йоахиму Леву в збірній Німеччини. Його завжди визнавали як чудового тактика, навіть без будь-якої «Баварії» з його відходом пов’язували спад бундестім в останні роки – і, в загальному, неможливо сперечатися, що Мюллер і лінія оборони при ньому відразу заграли краще.

Фліку, звичайно, належить доводити ще дуже багато, а поки давайте поговоримо про Люсьене Фавра. Його хвалять гравці, люблять вболівальники, поважає керівництво… І його команда йде шостою в Бундеслізі. Після придбання Матса Хуммельс, Торгана Азара, Юліана Брандта, Ніко Шульца, після викупу контракту Пако Алькасера ​​і при величезній форi, яку дала «Баварія». Шостою. Ні, зрозуміло, що він приємна в спілкуванні людина і ставить привабливий футбол, але на другий рік роботи можна домогтися більш регулярних перемог над середняками і хоча б конкурентної гри в Дер Классікер?

Рекорд уїк-енду

Вишенькою на торті для «Баварії» став рекорд Роберта Левандовскі. Польський бомбардир, який і при Ковачi грав здорово, і взагалі зараз входить в найвужчі топи кращих футболістів світу, перевершив досягнення, яке здавалося вічним. У далекому 1968-му році Герд Мюллер, який тільки починав шлях до величі, забив у стартових 11 турах чемпіонату п’ятнадцять голів – а в цьому сезоні Левандовскі за той же відрізок зміг провести шістнадцять. Ідеальним вийшло оформлення супердосягнення: дубль головному конкуренту, причому Роберт відкрив рахунок і зробив його великим.

Просто приголомшливо, що на такий кібер-рівень Левандовскі вийшов зараз: на четвертому десятку, коли центрфорвард вже починають здавати. Втім, Роберт – «трудяга» такого рівня, що саме він більше за всіх і заслужив другу молодість. Тисячі годин в тренажерному залі не пройшли дарма: захисники навіть команд рівня ЛЧ від нього просто відлітають.

«Наш хлопець» уїк-енду

Руслан Малиновський отримав шанс від Гасперіні в матчі з «Сампдорією». Більшу частину матчу українець зіграв на хорошому рівні, по разу небезпечно бив зі штрафного і з гри, але йому занадто завадила зайва агресія. На 74-й хвилині арбітр вигнав Руслана з поля за черговий жорсткий підкат, і в меншості «Аталанта» зіграла 0:0 з аутсайдером.

Про наших збірникiв прийнято писати або добре, або нічого, але взагалі буде недивним, якщо Малiновський до кінця року жодного разу не вийде в основі «Аталанти». Команда, перш за все, добре грає і без нього, Гасперіні і так шукає для нього позицію, тому що місце плеймейкера зайняв Алехандро Гомес – і тепер, після осічки явно в тому числі й з-за Руслана, тренер може викреслити гравця зі своїх планів.

Конфлікт уїк-енду

Пролог цієї драми був написаний ще в Москві, коли Кріштіану Роналду вперше за п’ять років був замінений не внаслідок травми і не за виграшного рахунку. Так, «Локомотив» чемпіон Італії дотиснув без голденбоя, і вже це виглядало дивним, незвичним. Але по-справжньому грім прогримів в матчі Серії А з «Міланом», коли Саррi замінив п’ятикратного володаря Золотого М’яча вже на 55-й хвилині, а той покинув стадіон, не чекаючи кінця матчу.

Саррi висловився з цього приводу так, що, здавалося б, не повинно бути навіть предмету для дискусії: «В останньому місяці у Роналду була невелика проблема з коліном: отримав удар і пошкодив коллатеральну зв’язку. Тому коли він грає або тренується з високою інтенсивністю, це призводить до дисбалансу – виконується надмірна компенсаторна робота, що призводить до пошкоджень м’язів гомілки й стегна. Це впливає на його гру, тому зараз він не в кращій формі. Всі футболісти, які намагаються проявити себе найкращим чином, будуть роздратовані як мінімум п’ять хвилин після заміни. І тренер буде набагато більше стурбований, якщо раптом футболіст не буде засмучений».

Але Роналду все одно незадоволений, і це навіть не повинно дивувати. Всі ми навіть не перше десятиліття знаємо, що Кріштіану хоче грати завжди й по 90 хвилин, і для будь-якого тренера його команд одна з головних задач – досягти з ним консенсусу з цього приводу. Португалець все ще топ-гравець, він зовсім недавно витягнув матч з «Дженоа» ударом на останніх хвилинах, але «Ювентус», як і належить топ-клубу, вчиться грати без нього. Виникає конфлікт інтересів, і удар на себе тут судилося взяти тренеру.

Дивувати, до речі, не повинен і факт так швидко дозрілого протистояння Роналду з Сарри. Маурісіо – мало не головний апологет командного футболу в світі, його взагалі-то наймали для того, щоб він покращив взаємодії всередині команди. У Маурісіо все ще не дуже багато медалей, і проблема імені Кріштіану – один з головних викликів в його кар’єрі. Колись давно Клаудіо Раньєрі фактично почав кар’єру з того, що позбувся Марадони в «Наполі»…

Гол уїк-енду

Штрафні від Лео Мессі давно стали класикою європейського футболу. «Сельтi» в суботу аргентинець таким чином забив одразу два голи, і перший штрафний був особливо гарний

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.