Геніальна оцінка готовності “Шахтаря” до нового сезону

Це або геніально, або як мінімум необачно: іншої оцінки діяльності і готовності «Шахтаря» до відновлення сезону, а точніше – до матчів проти «Бенфіки», попросту бути не може. Візуально здається, що зимовий збір чемпіонів країни вийшов яким завгодно, тільки не звичайним, нормальним чи стандартним. Але це привід швидше насторожуватися, ніж радіти. І ось чому.

Незважаючи на те, що «гірникам» першими серед українських команд належало відкривати/відновлювати сезон, вони останніми вийшли з відпустки, останніми приступили до роботи. Було проведено лише два збори, де зіграно лише вісім матчів. На перший, обивательський погляд, цього мало, щоб на максималках підійти до протистояння з «лісабонськими орлами». Ми якось вже звикли до того, що в зимове міжсезоння наші команди багато грають, а ще більше бігають, в такий ось нехитрий спосіб закладаючи фундамент на вирішальну частину сезону. Але тренер донеччан Луїш Каштру, який вперше в своїй кар’єрі зіткнувся з таким поняттям, як зимові збори, вирішив не навантажувати своїх підопічних, особливо біговою роботою.

Практично всі футболісти «Шахтаря», які висловлювалися з приводу цих «зимових канікул», в унісон твердили, що «це найкращі збори в їхньоиу житті». Мовляв, недолугої біганини практично не було, а ось занять з м’ячем – хоч відбавляй. Загалом, для футболістів все повинно було пройти дуже комфортно. Але чому тоді так мало забивали і чимало пропускали (різниця м’ячів після двох зборів – 11-5). Складно сказати, чим викликаний саме такий ухил в методиці Каштру: чи то його недосвідченістю в зв’язку з цим, чи то бажанням розкріпачити, а не «затуркати» футболістів. Що з усього цього вийде – напевно буде дана відповідь вже в матчах проти чемпіонів Португалії.

***

Але, судячи з усього, Каштру на цих зборах намагався вирішувати куди більш вагомі завдання, ніж конкретно підготовка до 1/16 фіналу Ліги Європи. За його словами, в Туреччині «Шахтар» відпрацьовував глобальну модель гри, а ось до матчів проти «Бенфіки» команда почала безпосередньо готуватися вже по поверненню зі зборів, в Києві. У зв’язку з цим знову виникає питання: а чи можна відпрацювати «глобальну модель» в матчах проти посередніх (м’яко кажучи) спаринг-партнерів, та ще й за паскудної погоди? А що все було саме так, сумніватися не доводиться: практично у всіх контрольних матчах донеччан в Туреччині супроводжував дощ, сніг (або упереміш), вітер і важке поле, а найсильнішим суперником (за статусом) виявився польський «Лех». Може, все-таки потрібно було б їхати до Марбельї, де і погода краща, та й суперники напевно знайшлися б сильніші?


ФК Шахтар

Тепер що стосується цієї самої «глобальної моделі гри». Незважаючи на те, що в осінній частині євросезону Каштру більше практикував 4-2-3-1 (тобто, з двома опорними півзахисниками), нинішньою зимою в Туреччині португальський коуч награвав іншу тактичну формацію – 4-1-4-1. Так, цю модель не можна назвати незнайомою для «Шахтаря», адже періодично Каштру і її використовував. Але в даному випадку потрібно зрозуміти наступне: якщо схему з одним опорником тренер збирається використовувати в подальшому, в перспективі, тобто не проти «Бенфіки», то це, цілком можливо, загрожує провалом в першому поєдинку плей-оф Ліги Європи, конкретно – в центрі поля. Невже відносно нова модель гри – на решту матчів УПЛ? Якщо ж проти португальського чемпіона чемпіон України вийде в звичному поєднанні 4-2-3-1, тоді навіщо було город городити? Знову-таки, немає якоїсь комфортної впевненості в правоті Каштру. Це або елементарна наївність, або шаолінська прозорливість.

***

Не відчувається цього «комфорту» і від кадрових експериментів наставника «Шахтаря». Практично поруч з основою займався і дубль «гірників». Каштру мав можливість спробувати, подивитися в справі найближчий резерв. З одного боку, він цю опцію використовував щедро і регулярно, але часто, вже вибачте, скоріше для «галочки», коли молоді футболісти виходили на матч лише на кілька хвилин. Чи можна на підставі такої короткої ігрової практики зробити висновок про готовність того чи іншого потенційного кандидата на посилення першої команди?

Але бентежить не тільки це. Найслабшою ланкою «Шахтаря» на зимових зборах був капітан, точніше, екс-капітан Тайсон. Бунтуючий бразилець всім своїм виглядом показував, що корячитися на зборах не має наміру. Каштру напевно краще за всіх нас розуміє делікатність цієї ситуації, але все одно продовжує робити ставку на Тайсона. А це теж насторожує, оскільки немає ні найменшої гарантії, що 32-річний футболіст перевтілиться в грі проти «Бенфіки». До того ж, тривожно і за весь лівий фланг команди, адже випасти з гри може і Ісмаїлі, який теж не феєрив на зборах (солідарний з Тайсоном чи просто не може тягнути всю бровку?). Але, схоже, плану «Б» щодо лівого крила у Каштру просто немає, адже Соломон через серйозну травму апріорі не може стати джокером, а Сіпріано – занадто ризикований варіант на позицію захисника.

Що стосується протилежного флангу, то там теж проблеми. Точніше, проблема – Болбат. Через дискваліфікацію Додо не зможе зіграти проти «Бенфіки», тому Каштру змушений ставити на Сергія. Перекваліфікований півзахисник намагається, але його ресурс, на жаль, обмежений. Каштру, безумовно, видніше, але невже Кирюханцев і Бутко, яких вже немає в команді, дійсно слабші? А Вітао і Бондар, яких тренер теж пробував на проблемному місці? Може, все ж краще перекваліфікувати когось із цих номінальних центрбеків?


ФК Шахтар

Шукав Каштру нові місця і для Марлоса з Фернандо. Останнього награвав в нападі. Бразилець отримав достатньо ігрового часу, але не здивував. Судячи з усього, альтернативою Мораесу він не стане. Не краще враження залишив і Марлос, який грав часто на позиції під нападником. Незважаючи на те, що це місце для нього, взагалі-то, не нове.

У загальному і цілому, «видимий» підготовчий період до відновлення сезону (два збори в Туреччині) у «Шахтаря» вийшов неоднозначним, а часом і суперечливим. Таке враження, що команда була затиснута в рамки двох крайнощів. Щось на кшталт між ангелами і демонами, між геніальністю і примітивом. І, чесно кажучи, визначити однозначно «на око» і «на смак» – яка з цих крайнощів таки була провідною, визначальною, не виходить. Благо, що «Бенфіка» зовсім скоро. Вона і розставить майже все по місцях.

Джерело

RelatedPost

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.